Dark Side

          Короткий день добігав кінця. Той хто встиг запастись харчами і зброєю за час світла, оглядаючись по сторонам ховалися у хатини. Вони знали, темрява наближається дуже швидко і забирає усіх, хто забарився. Тому люди з поспіхом ниряли в середину маленьких кам'яних будиночків де укривалися до кінця ночі. Вони вже не вірили, що буде краще життя. Ті, хто ще пам'ятали старі часи казали: "А ми думали тоді було погано, а тепер маємо, що заслуговуємо!".          Сонце вже сідало. Воно розсипало своє проміння і пестило стіни потемнілих будиночків. Небо вигравало різноманітними барвами. То ставало кольору польових фіалок посеред троянд, то переходило до пекельного відтінку і здавалося, що попав ти в пекло за всі гріхи народу твого і всього людства колись жившого і нині живучого. Ось ще трішки і вогонь, який охопив небеса, перейде й на ліс. У цей час ліс ставав місцем найбільших сутичок за виживання. У ньому водились небачені істоти, а як з ними боротись ніхто не знав

Це було 18 липня 2014 року. З тої пори, як люди почали "мирно" жити, світ дуже змінився. Він не став кращим, а навпаки був темним і непривітним. Люди стали звірами, притримувались інстинктів. Тільки одиниці намагались щось виправити. Та це вже було майже неможливо. Ці, здавалося б розумні створіння, винищували природу та забруднювали її. Довго вона терпіла знущання брата старшого. Але таки увірвався їй терпець. І вона дала відсіч. Почалась війна за виживання. Дехто пішов у темряву. Це було славнозвісне підпілля. Тут усі були рівні між собою і перед природою. Не було рангів і класового розподілу, ти або хотів вижити, або залишався на одинці зі своїм ворогом. Третього дано не було. Самим страшним і нездоланним противником залишилась Смерть, та й вона пошкодувала повстанців і подарувала їм другий шанс. Вона дала їм саме дороге, що у неї було в запасі. Віддала вічність. При умові, що коли прийде час вони підуть і не намагатимуться перехитрити її. Люди хапались за кожний шанс виж