Вберегтися від безликого майбутньго

Соломія Бжезінська

Агата вже відчувала неприємне дихання безлицьої людини. Вона бігла темними сирими коридорами вже годину, а може і більше, адже у підземеллях час іде не за земними правилами. 
- Віддай мені своє лице! - кричала безлиця людина. Агата озирнулась, - чорний овал, де мало бути лице, грізно насувався. У тої людини були і руки, і ноги, і тіло, і навіть голова... але лиця не було.
-Не віддам! Я не хочу бути така, як ти!
-Ти не будеш така, як я. Ти будеш така, як всі!
Захекана і налякана Агата вперлася в стіну. Це був тупик. Безлиця людина насувалась, вона простягла руки до лиця дівчинки....
- Ні-і-і-і! - закричала Агата і рвучко сіла на ліжку. Це був тільки сон, але він був ніби насправді. Дівчинка більше не змогла заснути, вона все думала про безлицю людину. Чому вона без обличчя? Чому вона сказала, що вона буде, як всі? Невже усі люди безлиці? Як же так може бути?

Агата знову бігла по темним і сирим коридорах. За нею гналась та сама безлиця людина. Людина щось кричала, але дівчинка її не чула. Вона думала як втекти, як врятуватися від неминучого безликого життя?

-Чому ти без лиця? Де воно?
- В забутих традиціях.
- Чому забутих? - Агата зупинилась і безлиця людина також сповільнила рух: "Тому що люди забули, що таке народ. Нема вже народів, нема традицій, нема мов, пісень, свят. Нема! І не буде!!
-Але колись ж були?
- Були! Колись... А тепер нема. Люди забули народні пісні, забули потім і традиції, а пізніше і мову забули. Тепер стали безлиці, бо не плекали культурну спадщину народу. Стали всі однакові, безлиці...
- Але ж є ще люди, які мають лиця?
- І вони скоро їх позбудуться. Скоро, дуже скоро вони забудуть, що колись була і нація, і мова...
- Але як так сталось?
- Майбутнє...Воно захопило усіх. Навіщо вчити і співати народні пісні, якщо можна співати поп-музику? Навіщо  зберігати традиції, якщо можна спілкуватися з друзями в асьці. Навіщо зберігати традиції, якщо вони нікому не потрібні? Навіщо? 
_ Я тепер знаю для чого, знаю! А для того, щоб люди не були однаковими, щоб були народи, щоб було життя.

Чи може бути майбутнє, якщо не має минулого? Чи може бути народ, якщо не має традицій і мови? Цього вже не вернути, як не вернути нам лиця. Тому попередь всіх людей на Землі, щоб берегли традиції, інакше будуть такі, як я.

- Але як? - Агату поторсали за плече:
- Агато, вставай!
Більше Агаті не снилась безлиця людина, але дівчинка її слова не забувала, тому старалася зробити усе, щоб зберегти минуле і вберегти майбутнє.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Фанатична любов до добра не доводить

Місія "Перстень примари"

Квіти дружби