Cніг
Соломія Бжезінська
Колись на Землі не було ні холоду, ні морозу, а було лише тепло. Це дуже не подобалось богам, які жили на небі. Адже їм було ще жаркіше, ніж внизу. Адже відомо, що тепле повітря підіймається вверх, а холодне опускається вниз. Уявіть собі, яка температура була на небі! І так було цілий рік.
Колись на Землі не було ні холоду, ні морозу, а було лише тепло. Це дуже не подобалось богам, які жили на небі. Адже їм було ще жаркіше, ніж внизу. Адже відомо, що тепле повітря підіймається вверх, а холодне опускається вниз. Уявіть собі, яка температура була на небі! І так було цілий рік.
Через погоду на небі були найхолодніші страви у світі. А ці всі блюда готували на небесній кухні. Найкращою кухаркою була молода дівчина Сніганна. Вона готувала найкращі льодові торти на усьому небі!
Ось одного разу, коли на кухні готували обід для богів, прийшла маленька дівчинка. У неї були голубі очі, біле волосся і яскраво-червоні губи. А шкіра у неї було настільки біла, аж світилася іскринками на сонці. Вона захотіла стати помічницею головної та найкращої кухарки Сніганни.Її попросили показати, що ж вона може зробити. І дуже скоро дівчинка зробила прекрасний льодяний торт, та ще й вирізьбила на ньому малюнки! Усі були в захваті і запропонували їй стати на місце Сніганни, але новоприбула відмовилась. Вона сказала:
-Я лише хочу стати помічницею головної і найкращої кухарки Сніганни!
-Але чому? Ти ж готуєш краще за неї?
-Я лише хочу стати помічницею головної і найкращої кухарки Сніганни і якщо ви мене не зробите помічницею, то я піду звідси!
-О, ні, тільки не йди. Ми зробимо тебе її помічницею! – сказали господарі кухні.
На наступний день маленька дівчинка була на кухні з самого ранку. Коли прийшла Сніганна вона вже щось готувала. Кухарка підійшла до неї і сказала: «Привіт!»
У відповідь було мовчаня.
- Як справи?
Дівчинка мовчала…
-Як тебе звати?
-Зима
-Що ти готуєш?
-Ожеледь
-Що це таке? Я про таку страву ніколи не чула.
Але дівчинка знову нічого не відповіла. Своє вариво вона вилила на величезну тарілку і воно стало твердим. Цю страву понесли на сніданок головному богові.
Через деякий час на кухню вбігають збентежені лакеї і забирають з собою головну кухарку.
-Але чому? Ти ж готуєш краще за неї?
-Я лише хочу стати помічницею головної і найкращої кухарки Сніганни і якщо ви мене не зробите помічницею, то я піду звідси!
-О, ні, тільки не йди. Ми зробимо тебе її помічницею! – сказали господарі кухні.
На наступний день маленька дівчинка була на кухні з самого ранку. Коли прийшла Сніганна вона вже щось готувала. Кухарка підійшла до неї і сказала: «Привіт!»
У відповідь було мовчаня.
- Як справи?
Дівчинка мовчала…
-Як тебе звати?
-Зима
-Що ти готуєш?
-Ожеледь
-Що це таке? Я про таку страву ніколи не чула.
Але дівчинка знову нічого не відповіла. Своє вариво вона вилила на величезну тарілку і воно стало твердим. Цю страву понесли на сніданок головному богові.
Через деякий час на кухню вбігають збентежені лакеї і забирають з собою головну кухарку.
-Що це за страва? – вигукнув бог.
-Це - Ожеледь, – тремтячим голосом відповіла Сніганна.
-Як ти це приготувала?
-Це не я!
-О, не треба викручуватись! Ти ж готуєш мені! Хочу ще цієї Ожеледі! Прекрасна і дуже смачна страва!
Коли Сніганна зайшла на кухню наступного ранку там нікого не було… Вона почала готувати цю незвичну та дивовижну страву. Але, так як Сніганна не знала ні інгрідієнтів, ні рецепту страви, то нічого у неї не виходило.
Скоро почали приходити інші кухарки і вітати її. Останньою прийшла Зима. Бліда дівчинка підійшла до Снігани зі злою усмішкою на вустах та на всю кухню закричала:
-Це - Ожеледь, – тремтячим голосом відповіла Сніганна.
-Як ти це приготувала?
-Це не я!
-О, не треба викручуватись! Ти ж готуєш мені! Хочу ще цієї Ожеледі! Прекрасна і дуже смачна страва!
Коли Сніганна зайшла на кухню наступного ранку там нікого не було… Вона почала готувати цю незвичну та дивовижну страву. Але, так як Сніганна не знала ні інгрідієнтів, ні рецепту страви, то нічого у неї не виходило.
Скоро почали приходити інші кухарки і вітати її. Останньою прийшла Зима. Бліда дівчинка підійшла до Снігани зі злою усмішкою на вустах та на всю кухню закричала:
-На коліна, бездана! Це ж про тебе хвалять по всьому небу а ти і просту страву не годна приготувати!-- Перелякана кухарка впала на коліна.
-Добре. А тепер давай повторимо усе ще раз!”– сказала Зима виходячи з кухні. Вона знову зайшла і кухарка знову впала перед нею на коліна.
На небі усі шепотілися про цю подію: “Коли приходить Зима, то Сніганна падає…”. “Зима прийшла і впала Сніганна...” – це шепотіння зливалося в одну фразу «Коли приходить Зима падає Сніг…»
Відтепер кожного дня Зима готувала нові і нові страви і кожного разу, коли вона зустрічалася з кухаркою, та падала на коліна… Ось одного дня бліда дівчина не прийшла. На кухні творилися чудеса. Усе літало, відкривалось і ламалось. З холодильників позлітали дверцята, борошно і цукор літали по кухні і розсипались на кухарок. На небі стало дуже холодно, аж усі жителі поховались по будинках. На Землі також стало холодно і почали падати з неба незрозумілі білі, ніколи не бачені пластівці.
Саме в той день маленька бліда дівчинка Зима записалась на аудієнцію до головного бога. Коли вона прийшла, головний бог сидів на троні, закутавшись у теплу ковдрую Дівчинка сказала:
-Добрий день! Я прийшла до Вас, щоб пояснити усі ці зміни в погоді.
-Так? Ну що ж, якщо ти така розумна, то поясни!
-Ви напевне чули вислів, який шепоче усе небо: “Коли приходить Зима, падає Сніг.”
-Так, чув, але це тут до чого?
-Коли будуть падати отакі білі пластівці, назвіть це Снігом. А пору року – Зимою.
-Чому я маю так назвати?
-Просто назвіть, або пошкодуєте!
-Ти мені погрожуєш?
-Ні, я просто кажу, назвіть цю пору року Зимою, тому що моє ім'я - Зима. Також у мене є брат і сестри. Усього нас 4. Тому назвіть кожну наступну пору року Весна, Літо, Осінь. Сер, спробуйте не виконати моє бажання і тут буде завжди холодно!
Сказавши це вона раптом зникла. Зникла також і Сніганна.
Бог довго думав і вирішив не виконувати прохання. Він подумав: «Я – бог! Що мені може зробити якесь там дівча? Але він трохи бовся Зими, тому переказав її прохання на Землю. І на Землі почали змінюватися пори року.
Розгнівалася Зима і її сім'я на головного бога, тому зробили так, щоб на небі було завжди холодно.
На небі усі шепотілися про цю подію: “Коли приходить Зима, то Сніганна падає…”. “Зима прийшла і впала Сніганна...” – це шепотіння зливалося в одну фразу «Коли приходить Зима падає Сніг…»
Відтепер кожного дня Зима готувала нові і нові страви і кожного разу, коли вона зустрічалася з кухаркою, та падала на коліна… Ось одного дня бліда дівчина не прийшла. На кухні творилися чудеса. Усе літало, відкривалось і ламалось. З холодильників позлітали дверцята, борошно і цукор літали по кухні і розсипались на кухарок. На небі стало дуже холодно, аж усі жителі поховались по будинках. На Землі також стало холодно і почали падати з неба незрозумілі білі, ніколи не бачені пластівці.
Саме в той день маленька бліда дівчинка Зима записалась на аудієнцію до головного бога. Коли вона прийшла, головний бог сидів на троні, закутавшись у теплу ковдрую Дівчинка сказала:
-Добрий день! Я прийшла до Вас, щоб пояснити усі ці зміни в погоді.
-Так? Ну що ж, якщо ти така розумна, то поясни!
-Ви напевне чули вислів, який шепоче усе небо: “Коли приходить Зима, падає Сніг.”
-Так, чув, але це тут до чого?
-Коли будуть падати отакі білі пластівці, назвіть це Снігом. А пору року – Зимою.
-Чому я маю так назвати?
-Просто назвіть, або пошкодуєте!
-Ти мені погрожуєш?
-Ні, я просто кажу, назвіть цю пору року Зимою, тому що моє ім'я - Зима. Також у мене є брат і сестри. Усього нас 4. Тому назвіть кожну наступну пору року Весна, Літо, Осінь. Сер, спробуйте не виконати моє бажання і тут буде завжди холодно!
Сказавши це вона раптом зникла. Зникла також і Сніганна.
Бог довго думав і вирішив не виконувати прохання. Він подумав: «Я – бог! Що мені може зробити якесь там дівча? Але він трохи бовся Зими, тому переказав її прохання на Землю. І на Землі почали змінюватися пори року.
Розгнівалася Зима і її сім'я на головного бога, тому зробили так, щоб на небі було завжди холодно.
Коментарі
Дописати коментар