Казкові сни


1
Коли надвечір
Нас зупиняє втома
І хочеться лишень
У ліжечко додому

Я закриваю очі
І бачу дивний світ
Де колобок регоче,
І квітне дивоцвіт

 

Приспів

Нам у казку
Повірити не важко
Бо у казці
Усі ми королі
Всі- принцеси
Добрі та прекрасні
Всі як діти
Дорослі чи малі...

 
2
А потім сняться ниви
Палаци, королі
І ми такі щасливі
Всіх визволить змогли

Я закриваю очі
І бачу дивний світ
Як з замку десь поночі
Принц шле мені привіт

 
3
Отак мандруєм сміло
І казки нас ведуть
Як тільки сутеніє
Ми вже готові в путь

Я закриваю очі
І бачу дивний світ
Драконів сни пророчі
Й блискучий зореліт

 

 

 

 

 

 

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Фанатична любов до добра не доводить

Зображення
Цей твір був написаний мною ще в школі, проте, прочитавши його зараз, я просто здивувалась, якими пронизливими були ці рядки. Мені стало шкода викладачів, які читали мої твори, адже усі  вони  були дуже гостро написані. 😅 Мабуть, кожен у житті стикався з любов'ю. Мало існує таких, які ніколи не любили, та й як можна йти проти інстинктів? На мою думку, любов - не найкраща чеснота людини, тому що коли вона переливається у неконтрольовану стихію, наслідки можуть бути не найкращими. Люди не можуть не любити, просто-напросто ми не пристосовані до життя на самоті, у нас працює, так званий, стадний інстинкт. Проте люблячи когось або щось, ми сильно звикаємо до цього і не уявляємо й дня без обожнюваного предмету. З часом особа просто стає рабом і поклоняється предмету своєї любові. Напевно, не раз вона може йти на необдумані вчинки заради об'єкту свого поклоніння. Розглянувши статистику причин самогубств, найчастіше впадає в око не взаємна любов або ж сварка з кохано...
Докладніше

Місія "Перстень примари"

Зображення
Я почула якісь звуки й почала повертатися із забуття та темряви. Усе тіло пекло й боліло. Я ледь відкрила повіки, світло вдарило в очі й я зажмурилась. Зробивши велике зусилля підняла голову й оглянула, де я знаходжусь. Усе двоїлось й сприймати було дуже важко. Проте я розгледіла світлицю досить пишно оздоблену й нарешті зрозуміла, що лежу на ліжку. Раптом над мною схилилось чотири обличчя, я від неочікування відкинулась назад й прикрила очі. Коли я знову їх відкрила чотири обличчя перетворились на два й це були Ден й Суккуба. Вона дала мені щось випити і це щось обпекло мені горло, але додало сили. Пити треба, треба пити, пити треба менше Менше треба, треба менше, менше треба пити Я прийшла до себе й оговталась від сну. Роздуплившись, я сіла й посміхнулась демониці. Я страшенно рада її бачити, а от себе в дзеркалі не дуже. - Скільки я була у відключці? - Чотири доби. - Що??!! - я була в шоці. Це ж що зі мною мало статись щоб я настільки відрубалась? Хто на мене нап...
Докладніше

Квіти дружби

Зображення
Соломія Бжезінська В прекрасній країні Дружлянд ії жили маленькі смішні тваринки. Вони були не лише сірі, коричневі і чорні,   а зелені, червоні, фіолетові і жовті! І от в одному садочку жили фіолетові мишки, червоні їжачки, жовті зайчики та інші кольорові мешканці саду. Вони були дуже дружні. Хлопчики і дівчатка завжди ділилися своїми іграшками і солодощами. Ще ніколи такого не було, щоб хтось не поділився чи не допоміг другові! Але тут трапилось несподіване…. Одної весни з нірки виліз дуже набурмосений їжачок. Чомусь у нього зіпсувався настрій і він перестав ділитися зі всіма. Жителі садочку не знали що робити. Адже таке трапилося у них вперше! Того ж дня повз садочок проходила молоденька лисичка, яка була дуже розумною. Вона побачила жителів садочка розгубленими і запитала, що сталося. Лисичка розповіла, що розвеселити їжачка може гарний подарунок. А що може бути кращим за букет гарних весняних квітів! От лишень найкращі квіти росли далеко у горах. ...
Докладніше