Знайомтесь - це Вампірануті.

Знайомтесь - це Вампірануті. Я впевнена, що у кожному з нас живе вічна дитина та вічний студент. А я і є студент, як і мої вампірануті. Вони вічні студенти вампуніверу, які живуть своїм життям і потрапляють у різні переплети та негаразди. Вони такі ж як і ви, з однією відмінністю: вони вампіри. Четверо друзів-одногрупників-односклепників, які разом йдуть по життю. Багато моментів їхнього життя взяті з мого реального студентського життя. Це мій спосіб справлятись з труднощами. Я виливаю їх на папір, нехай електронний, не справжній. Я шукаю позитивну сторону в негативі, з якого часто складається наше життя.

Почалась серія Вампіранутих незадовго до мого студенства. У мене відібрали Інтернет у вигляді покарання за щось. Це стало приводом до написання “Вампірануті без Інтернету”. У якому розказується про жах відключення Інтернету.

Усі розповіді ведуться від першої особи - дівчини вампіра, себто мене. Вона описує свої думки, страждання й сподівання. Вона просто розказує свою історію. Нехай її розповіді часто не пов’язані між собою, вони формують її життя, її історію. Наше життя також часто набір різних історій.

Наступне оповідання “Вампірануті на побаченні” описує “ідеальне побачення”, яке пізніше пішло трішки не по плану, проте залишилось, напевно, найкращим з усіх. Головне не бездоганність, а каламбур з хорошою людиною, а точніше з хорошим вампіром. Адже тільки ми вибираємо як нам сприймати ту чи іншу подію, тільки у нашій свідомості вона оцінюється як хороша чи погана.

Любов любов’ю, а студентам треба відпочивати. І не аби де, а у Карпатах! Проте, якщо щось піде не так, то розповідь почнеться словами: “Щоб я ще колись поїхала в Карпати? Та ніколи в житті!”. У “Вампірануті мандрують” розповідається саме про таку поїздочку.

Сходивши на побачення й потусувавшись в горах, можна зробити й щось більш корисне. Наприклад, зайнятись спортом. Розповідь “Вампірануті в спортзалі” розкаже, що вампіри теж можуть бути жирні та недосконалі, що вони також хочуть мати гарну фігуру до літа. Ми не ідеальні (але дуже близькі до цього). :)

Головною подією для студента є вечірка. Проте, як ви вже здогадались, і тут не все проходить гладко. Прочитати про вампстудентські тусовки чи можете у “Вампірануті на вечірці”.

Деколи трапляється таке, що на таких визначних подіях, ти закохуєшся у якогось хлопця/дівчину, які пройшли мимо, або біля яких ти танцював. Що робити, якщо ти побоявся підійти познайомитись? Правильно: вичислити їх в соцмережі та писати-писати їм, поки не набридне. Це й зробила головна героїня в творі “Вампірануті пишуть любовні повідомлення”.

А потім у студентів починається суцільна чорна смуга, яка називається сесія. От ви уявіть, що звичайні люди вчаться 4-5 років, мають від сили 10 сесій… А тут вічне студентство довжиною в піввампірського (невмирущого) життя. Оповідання “Вампірануті готуються до екзамену” та “Вампірануті в депресії” саме про ці жахливі періоди безтурботного життя студентів.

Безжурне життя дівчини-вампіра закінчується, коли у неї з’являється залицяльник, який вештається біля неї та прагне її уваги. А якщо їх кілька? То біжіть не оглядаючись.... Уся ця справа безперечно не може не нервувати, тому “Вампірануті зляться” саме про це. Як спекатись самовдоволеного фаната, який заважає жити? (риторичне питання без відповіді)

Ну і звичайно, в житті не тільки тебе люблять, а й ти можеш попасти у таку халепу. Добре, якщо натрапиш на порядного вампджентельмена. На жаль, це рідкість. У “Вампірануті наступають на граблі”, як ви догадуєтесь, пишеться не про винятки, а про правило. Невтішний звичай.

Це останнє, але не кінцеве оповідання. Адже життя неочікуванна штука, ніколи не знаєш, яка казявка чекає тебе за поворотом. Всім добра та хороших днів!

Автор