Як все почалось...
Нічне життя було завжди
досить активним, але сьогодні складалось враження, що сказилися абсолютно всі.
Вони нутром чули наближення повнолуння. Повнолуння - це своєрідне народне
свято. Його святкують всі без винятку, а не тільки оборотні. У це прекрасне
свято нічні люди забували усі свої образи і принципи та дружньо бенкетували.
Гостинні господарі накривали столи, вони робили усе щоб догодити приїжджим.
Звірі і монстрики збігались з усього лісу щоб посидіти біля вогню та
позабавлятися, як слід. Кожного разу веселі мешканці придумували щось таке, від
чого утриматися ніхто був не в силах. Уже сп'яніла від напоїв молодь йшла
штурмом на смертних людей, щоб понабивати свої шлунки кровякою та людятиною.
Люди, як могли оборонялися, тож були також жертви й з темної сторони, але
новоприбулі все-таки проривались до середини будиночків і гуляли там до
світанку. Усі дуже полюбляли великі ігрища, тому для настрою святкувати
починали завчасно.
Ліс жив своїм життям. якщо добре прислухатися, можна було
почути, як молодчики-вовкулаки женуться за зграєю диких оленів. Бідні тварини
тікаючи збивали з ніг перехожих, які поспішали по своїх справах. останні дуже
сильно обурювались і вимагали приручити безсовісних тварин.
А ось вдалині виднівся вогонь. Це нічні фурії готували
заблукалого туриста. То були хлопці та дівчата, які були б вампірами, якби не
мали кажанячих крил на спині. Хоча вони дуже тісно співпрацювали з кликастими,
але все ж таки відрізнялися від них.
З іншого боку було чутно веселий гамір і музику. То була
відома у всьому лісі і далеко за його межами таверна. З першого погляду вона
виглядала, як самий звичайний фермерський будиночок. Та насправді, це було
справжнє підземне царство у якому веселилися культурні жителі лісу. Не
культурних зразу ж виштовхували на двір без єдиної копійки, а щоб знали. Саме
сюди після тривалих втеч і переховувань вибрела дівчина в плащі. Вона виглядала
досить змученою та не дивно, адже ледь
не стала сніданком для сотні різних звірюшок.
Дівчина відкрила двері у гамірну таверну, на мить усі
затихли і з цікавістю поглянули на прибулу та через секунду у приміщені знову
було шумно. Гостя зайшла всередину і усілася біля барної стійки. За столиками
сиділи начебто люди, а насправді це були прийнявші вічність створіння. Кожен
мав свою компанію і щось весело обговорював або грав у настільні ігри. Тут були
навіть мудрагелі, які принесли з собою шахи і терпеливо робили ходи, коли навколо
усі вболівали та за одну, то за іншу фігуру. На невеличкій сцені виступали
музиканти, а під сценою відривались ті, кому набридли посиденьки за столом.
Гітаристи, як могли старанно вигравали запальні пісеньки. Уже достатньо ввійшовши
в смак барабанщик гатив з усієї сили по барабанах при цьому дурнувато усміхаючись.
Досить привабливий вокаліст простягав руки до осіб жіночої статі, а ті в свою
чергу починали радісно верещати і відштовхувати суперниць від свого кумира з
яким вона в думках вже оженилась і мала багато діточок.
До дівчини в плащі підійшов бармен, мило посміхнувшись
запитав:
- Тобі щось налити?
- Так, будь ласка, A (II) Rh
(+).
- Хороший вибір!
- Поганого не п'ю. - зі
знанням справи відповіла дівчина. Бармен поспішив задовольнити свою клієнтку. А
поки він ходив у погріб за напоєм до дівчини підійшов молодий парубок. Він був
одягнений у вишиванку і джинси. Хлопець одразу згадав свою давлю знайому, бо ще
дітьми вони росли в одному місті. Він радісно усміхнувся і сказав:
- Привіт! А ти тут якими
дорогами? - дівчина здивовано глянула на нього, але через кілька секунд
прийшовши до тями відповіла:
- Опа, здоровенькі були! Та
ось заблукала в цих лісах і майже стала жертвою миленьких єнотиків, яких
зустріла по дорозі.
- Ну так, з єнотами справи
небезпечні. А знаєш що? Залишайся тут. Ми приймемо тебе до себе в сім'ю. -
подруга дитинства задумалась, а потім з сумнівом мовила:
- Я думаю, що не приживусь...
- От побачиш усе буде добре!
- нарешті бармен приніс склянку холодної рідини червоного кольору. Друзі ще
довго гомоніли про те й про се. Так і настав ранок.
Коментарі
Дописати коментар