Bakota Hell
Історія про те, як ми здуру потрапили в Бакоту. Це гарне, але прокляте місце. Принаймні для мене. Одного літнього дня під кінець липня я і Ната вирішили поїхати на озеро. А то пройшла вже половина літа, а ми ні разу (уявляєте жоднісінького разу) не купалися. Начитавшись статейок про озера Львівщини, ми зібрали рюкзаки, сіли на маршрутку (її номер витіснився) та поїхали покоряти озеро. Їхали не багато, не мало, трохи менше години (якщо не враховувати час очікування маршрутки, яка мала би ходити кожні 10 хвилин, згідно з Google Maps). Ось так нас занесло у Винники. Ми вийшли на якійсь зупинці, бо своєї зупинки не знали, і почали розпитувати, як пройти до озера. Натрапивши на кількох не місцевих, ми врешті отримали відповідь, що озера нема. Покопавшись в інтернеті виявили, що озеро справді було спущено. Ми не розгубилися, купили поїсти і пішли гуляти. І ось так гуляючи нам (точніше мені), прийшла в голову геніальна ідея: поїхати в Бакоту. Ми швидко все парішали, купили квитки, зіб