Dark Side

Ірина Бжезінська Розділ 1 Надхмарна мрія слимачка Ю Ап-п-п-п-чхи – пролунало в зеленій траві. І від цього голосного звуку, аж яблука на яблуні затрусилися. А одне, те, надкушене хробачком, лунко гупнуло на землю. А винуватцем усієї оцієї «апчухи», що сполошила рано-вранці все підяблуневе царство, був маленький слимачок Ю. Отак його всі і називали – Ю. А все тому, що у його сім'ї було багато братиків та сестричок, і його мама кликала усіх своїх діток лише називаючи першу літеру імені. Хоча і мав слимачок надзвичайно гарне ім'я Юстиніан, проте цього ніхто не знав. Натомість усі підяблуневі мешканці знали маленького слимачка Ю. Ой, що ж то був за Ю. Не Ю, а ціла юрба бешкетства та неслухняності. Він був у сім’ї найменший і добре знав, що може отримати більше за інших, особливо завдяки голосному скиглінню чи проливним сльозам. Але загалом він був добрим та розумним слимачком і його усі любили. І, найголовніше, що наш Ю був дууууже цікавим та допитливим, що...

"Не гальмуй - снікерсуй!"- каже нам реклама з телевізору. І правильно каже, адже не можна стояти на одному місці. Життя - цікава штука: комусь щастить, іншому ж дошкуляють злидні. Але тільки ми вибираємо свій життєвий шлях, тому що ніхто нам не може завадити робити те, що ми хочемо. Ну   що ви! Ні, я не закликаю до злочинства чи якихось незаконних дій, я просто кажу, що все залежить від нас самих. Але не буду відволікатися, а краще розкажу про людину в якої цей шлях виявився дуже тернистим. Це не правильно було б засуджувати її дії, але й величати їх було б ганебно. Звичайно ж кожен вибирає сам свій шлях, але не завжди він закінчується щасливо. У нього все починалося, як у всіх звичайних дітей. Він мирно грався машинками, бігав за метеликами...Та дивне було те, що з самого дитинства просив називати себе Мен. Він був здібною дитиною ще з самого народження: швидко почав ходити і говорити, цікавився не дитячими темами. Але як і всі хлопчаки його віку він полюбляв комікси. В...

В цьому місті дивні жили люди. Ззовні вони були такі, як всі... але все ж таки були вони іншими. Кожен з них мав свого двійника ... Один був серйозним, зваженим та розумним, а інший був веселим, добрим та вигадливим. І так жило місто своїм подвійним життям: серйозні люди працювали, а веселі - веселилися. І лише у сні кожен міг зустрітися з своїм двійником. І кожен з пари двійників дуже любив цей час, бо саме тоді вони розмовляли про те, що було і є зараз, ділились спогадами та мріями. Ось так проходило життя у цьому дивному місті. І всі були задоволені та щасливі аж до того страшного дня... коли у сни деяких громадян перестали приходити двійники. На першу ніч ніхто нічого не зрозумів і на ранок люди говорили що, мабуть, повний місяць, завадив дивному сеансу спілкування. Але все більше і більше людей просто міцно спали... і не розмовляли зі своїми двійниками. Почалося справжнє занепокоєння. Розмови про дивні зміни можна було почути усюди: і вдома, і на вулицях, у магазинах, навіт...

1 Коли надвечір Нас зупиняє втома І хочеться лишень У ліжечко додому Я закриваю очі І бачу дивний світ Де колобок регоче, І квітне дивоцвіт   Приспів Нам у казку Повірити не важко Бо у казці Усі ми королі Всі- принцеси Добрі та прекрасні Всі як діти Дорослі чи малі...   2 А потім сняться ниви Палаци, королі І ми такі щасливі Всіх визволить змогли Я закриваю очі І бачу дивний світ Як з замку десь поночі Принц шле мені привіт   3 Отак мандруєм сміло І казки нас ведуть Як тільки сутеніє Ми вже готові в путь Я закриваю очі І бачу дивний світ Драконів сни пророчі Й блискучий зореліт            

Ми сміливці хоч куди! Ми не боїмось води! В лісі, полі, у селі! Ми усюди, як свої! І від вовка не тікаєм- Галас наш усіх лякає! Всі звірушки поховались Бо до лісу ми зібрались! Ми ж сміливці хоч куди! Ой, тікаймо.... комарі!

                                                                                                                Соломія Бжезінська Колись на Землі не було ні холоду, ні морозу, а було лише тепло. Це дуже не подобалось богам, які жили на небі. Адже їм було ще жаркіше, ніж внизу. Адже відомо, що тепле повітря підіймається вверх, а холодне опускається вниз. Уявіть собі, яка температура була на небі! І так було цілий рік. Через погоду на небі були найхолодніші страви у світі. А ці всі блюда готували на небесній кухні. Найкращою кухаркою була молода дівчина Сніганна. Вона готувала найкращі льодові торти на усьому небі! Ось одного разу, коли на кухні готували обід для богів, прийшла маленька дівчинк...

Соломія Бжезінська В прекрасній країні Дружлянд ії жили маленькі смішні тваринки. Вони були не лише сірі, коричневі і чорні,   а зелені, червоні, фіолетові і жовті! І от в одному садочку жили фіолетові мишки, червоні їжачки, жовті зайчики та інші кольорові мешканці саду. Вони були дуже дружні. Хлопчики і дівчатка завжди ділилися своїми іграшками і солодощами. Ще ніколи такого не було, щоб хтось не поділився чи не допоміг другові! Але тут трапилось несподіване…. Одної весни з нірки виліз дуже набурмосений їжачок. Чомусь у нього зіпсувався настрій і він перестав ділитися зі всіма. Жителі садочку не знали що робити. Адже таке трапилося у них вперше! Того ж дня повз садочок проходила молоденька лисичка, яка була дуже розумною. Вона побачила жителів садочка розгубленими і запитала, що сталося. Лисичка розповіла, що розвеселити їжачка може гарний подарунок. А що може бути кращим за букет гарних весняних квітів! От лишень найкращі квіти росли далеко у горах. ...