Магічна практика. Перший розділ.

1

- Ви здуріли! - викрикнула я услід Майстру. Звичайно з ним сперечатись не було сенсу, та не спробувати також якось не поважно. Він все таки мій учитель. Постійно повторює, що усе треба ставити під сумнів, особливо свої сили і вміння. Адже магія - не стіл, вона не є постійною, вона міняється, а той, хто не встигає адаптуватись, на жаль, вмирає. Ну, можливо, не зразу так і вмирає, але він явно не в барі коктейлі попиває.

Мене чекали кілька тижнів або місяців важкої праці, яка точно зашкодить моєму здоров'ю та явно не зробить мене гарнішою. Хвала богам, що мене хоча б ніхто бачити не буде. Принаймні я на це дуже сильно сподіваюсь. Тепер. Після того як дізналась, що мені прийдеться робити.

Правду кажучи я хотіла щось більш цивілізоване. Ну з інтернетом, магазинами і кафешками, люди там не обов'язково мали бути (я їх не дуже люблю), але проти гарних хлопців нічого не маю. Проте Майстер, як строга мамочка, категорично заборонив водитися з хлопцями, тому що це може нашкодити моїм і без того паскудним вмінням й затуманить розум. А кінцеве завдання я зможу виконати тільки з чистою як кришталь свідомістю і бла-бла-бла…

Я завжди пишалась своїм блідим кольором шкіри, який так гарно контрастує з чорними вбраннями. Правда й цього Майстер, напевно, також не схвалив, бо послав мене на всі чотири сторони під палюче сонце. Туди де тільки пісок, вітер, кактуси і ніяких хлопців.

У моєму житті розпочинався новий та важкий етап - практика. Для мага практика це час, коли він повністю віддається собі та силам, якими не повністю володіє, проте має навчитись робити їх підвладними собі, ніби дикого коня. Це час, коли Майстер дає тобі велике і мега важливе завдання, яке по суті являється чорною роботою, й він банально тебе використовує. Але ти очевидно про це не здогадуєшся і посилено трудишся над своєю місією.

Отож я збираю речі й завтра ж вилітаю на місце практики. Удачі мені!

Продовження буде.